Україна – це земля, наша родюча, чорна, найбагатший  у світі чорнозем,  за який проливали кров найкращі сини України.  Українська земля  –  чорного кольору,  а  кров  борців,  що  йшла  «відбирати  іі від  ворога» – червона.  А  хіба ж  поєднання цих кольорів  – червоного і чорного  – не символічне  визначення  України –  УКРАЇНИ , ЩО БОРЕТЬСЯ?

                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Василь  Стефаник

RSS
Tools
New-Grad.com
Jun 24
ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ ЗА ПОЛІТИЧНИМИ МОТИВАМИ – УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ СЬОГОДЕНН PDF Друк e-mail

 

tkachenko pПереслідування та звільнення з роботи за політичними мотивами – це не про якісь там диктаторські режими. Це сувора реальність країни, політичне керівництво якої звітує про слідування курсом реформ до цивілізованої Європи.

Коли лісничий Дмитрівського лісництва Петро Ткаченко зареєструвався кандидатом у депутати Знам’янської райради від ВО «Свобода», його відразу ж викликав директор Чорноліського лісгоспу Олександр Зуєв і запропонував йому або зняти свою кандидатуру, або писати заяву за власним бажанням. На його директорську думку, Петро Ткаченко як керівник структурного підрозділу не повинен був балотуватися кандидатом у депутати від опозиційної до діючої влади політичної сили. Висловивши свою категоричну незгоду з такою вимогою директора, наступного дня лісничий вже мусив іти на аудієнцію до свого вищого керівництва.

Начальник Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко поставилася до його політичної орієнтації ще більш категорично. І на це були у неї досить «вагомі» підстави, адже вона, як з’ясувалося, балотувалася кандидатом у депутати обласної ради від президентської партії «Солідарність» і на її думку, Петро Ткаченко, йдучи на вибори від опозиційної «Свободи», міг знизити і її особистий рейтинг, і рейтинг партії, від якої вона висувалася. Тож за її словами, бути в опозиції до діючої влади він як працівник державного лісового господарства просто не мав права.

 

Однак відступати перед таким тиском свого керівництва лісничий-свободівець не збирався. Це означало б, на його думку, зрадити самого себе, мешканців села Плоского, де він балотувався і які висловлювали йому свою підтримку. А головне – це було б зрадою пам’яті героїчного земляка – односельчанина Віктора Голого, який  28 серпня 2014 року загинув у нерівному бою поблизу Дебальцевого, захищаючи територіальну цілісність України у російсько-українській війні й похований саме у Плоскому. «Він же не відступив і віддав за нас, за наше краще майбутнє найдорожче – своє молоде життя, – говорить Петро Ткаченко, – тому ми не маємо права відступати й тут – на внутрішньому фронті». У конфлікт, що розгорівся, мусила зрештою втрутитись Знам’янська районна партійна організація «Свободи», і на час виборів лісничого-націоналіста залишили в спокої. А після виборів почалося.

На жаль, за підсумками голосування Петро Ткаченко посів лише друге місце й до райради не потрапив. Здавалося б, за місцем роботи його мали би вже залишити в спокої, але проти нього розгорнули такі репресії й цькування, що лісничому нічого не залишалося, як подати зрештою заяву на звільнення з роботи за власним бажанням. 

«Коли у справу втручаються високі посади і великі гроші, які тягнуть за собою куплену прокуратуру, міліцію й навіть простих працівників, – пояснює свій вимушений крок Петро Ткаченко, – то протистояти цьому може хіба-що мільйонер». Однак це була його тимчасова слабкість. Наступного дня він намагається оскаржити свою заяву. На його захист піднімається громада села та колектив лісництва. Не залишає свого партійця напризволяще й районна організація «Свободи».

1 грудня 2015 року у зв`язку з конфліктом, що виник у трудовому колективі Чорноліського лісгоспу між його працівниками і директором О.В. Зуєвим з приводу примусового звільнення  (формально – за поданою заявою про звільнення з посади) лісничого Дмитрівського лісництва П.П. Ткаченка, у селі Плоскому відбулися збори за участі трудового колективу, громади села, представників районної організації ВО «Свобода», а також керівництва лісгоспу та начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Н.О. Ревенко.

Для зняття конфлікту Наталією Ревенко було запропоновано на зборах перевести Петра Ткаченка у Компаніївський лісгосп на посаду головного лісничого. Однак працівникам лісництва й насамперед звільненому з посади лісничого Ткаченку, якого було безпідставно звинувачено директором лісгоспу О.В. Зуєвим у вчиненні кримінальних злочинів, така пропозиція видалася не зовсім        логічною. На їх вимогу на зборах було прийняте рішення провести ревізію у Дмитрівському лісництві й оприлюднити її результати та остаточне рішення керівництва лісгоспу на наступних зборах трудового колективу та громади.

Як повідомив Петро Ткаченко, ревізію в лісництві було проведено, однак з її результатами ні його особисто, ні громаду ознайомлено не було. За його словами, збори трудового колективу та громади до цього часу не проведені, результати перевірки не оприлюднені. Проте директор лісгоспу О.В. Зуєв, який власне і є ініціатором конфлікту,  вже встиг розігнати майже весь колектив лісгоспу. «Кого – звільнив з роботи,  кого – перевів на роботу до інших структурних підрозділів, створивши тим самим для людей неабиякі проблеми та незручності, пов`язані з віддаленістю теперішнього місця роботи від їхніх домівок», – розповів Петро Ткаченко.

Ось так «віддячило» керівництво лісгоспу працівникам Дмитрівського лісництва за підтримку порядного й справедливого лісничого. Але ні сам Петро Ткаченко, ні працівники лісництва, ні Знам’янська районна організація ВО «Свобода» залишати цю справу, пов’язану зі свавіллям керівництва Чорноліського лісгоспу й обласного управління лісового та мисливського господарства, не збираються. Партійці та громада й надалі наполягатимуть на проведенні зборів з оприлюдненням результатів ревізії й уразі неналежного реагування на ці вимоги вони будуть змушені звернутися до Державного агенства лісових ресусів або вдатись до більш радикальних дій для захисту інтересів і громадянських прав їхнього однопартійця П.П. Ткаченка і колективу працівників Дмитрівського лісництва.

Обіцяє боротися до кінця й сам Петро Ткаченко, який говорить, що не заспокоїться до тих пір, поки самодурів у керівництві обласного лісового господарства не познімають із займаних посад і не притягнуть до відповідальності за численні порушення. Й оця рішучість не може не надихати, адже без нашого активного спротиву старій корупційній системі кругової поруки і її вірним служителям, на яких власне й тримається потворне минуле і, на жаль, сучасна українська влада, що прагне виглядати перед телекамерами європейською, а по суті залишається такою ж лицемірною, користолюбною й підступною, як і в минулі роки радянського та пост радянського застою та суспільної деградації. Тож якщо хочемо змінити своє життя на краще, мусимо за це боротися.   

 

Прес-служба Кіровоградської обласної організації ВО "Свобода

 

Новий Град м.Помічна

© 2017 Новий Град. Всі права захищено.
Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.